Підготовка відкритого заняття |
Підготовка до відкритого заняття проводиться відповідно до оптимальних вимог методики проведення занять: аналіз змісту навчального матеріалу; аналіз особливостей конкретного контингенту учнів на даному занятті; вибір методів, форм і засобів навчання; короткий опис ходу заняття відповідно до плану навчального заняття. Вибір теми відкритого заняття керівник гуртка мусить робити самостійно, з урахуванням аналізу навчального матеріалу, на якому він зможе краще показати розроблені ним удосконалення, прийоми та методи своєї професійної майстерності, організацію навчальної діяльності вихованців на різних етапах заняття. Починати підготовку необхідно з формулювання методичної мети відкритого заняття. Вона повинна відображати вибрану домінуючу методику чи технологію проведення заняття. Це допоможе найконструктивніше й об’єктивно підійти до самоаналізу та аналізу заняття, оцінити вірність підібраних методів і прийомів, форм організації заняття тощо. Методичну мету відкритого заняття, як приклад, можна сформулювати таким чином: · організація самостійної роботи гурківців; · активізація пізнавальної діяльності вихованців на заняттях у процесі роботи з наочними посібниками та дидактичним матеріалом; · використання групової роботи гуртківців у процесі вивчення нового матеріалу чи оцінювання навчальних досягнень учнів тощо. Відповідно до методичної мети заняття педагог вибирає навчальний матеріал у такий спосіб, що дозволить якнайповніше розкрити ті методи, прийоми та засоби, що і складають основу власної педагогічної майстерності, та продемонструвати ті технології, за якими він працює. При підготовці до відкритого заняття викладач повинен використовувати найсучаснішу інформацію в повному обсязі, підбирати матеріали з педагогічної, науково-технічної та методичної літератури, застосувати, наприклад, результати відвідин методичних виставок, презентацій, майстер-класів тощо. Усе це допоможе зробити заняття цікавим і пізнавальним, дозволить учням бути в курсі сучасних досягнень. Матеріально-технічне оснащення заняття необхідно продумати й підготувати заздалегідь (якщо це потрібно). Але слід не тільки підготувати його, а й випробувати в дії прилади, устаткування, наочність, комп’ютерну техніку, ТЗН, що планується використати на відкритому занятті, а також спланувати послідовність використання всього оснащення на відкритому занятті. Наочні посібники й аудіовізуальні засоби необхідно відбирати так, щоб їх уживання давало оптимальний ефект задля досягнення поставлених цілей. Але слід пам’ятати, що занадто велика кількість наочних посібників розпорошує увагу учнів, а незадіяна наочність не виправдан. Будьте скромні й не перевантажуйте заняття наочністю як прикрасою, бо всі ілюстративні матеріали уроку мусять працювати на досягнення його навчальної мети. Колеги, безумовно, повинні надати необхідну допомогу в підготовці до відкритого заняття. З вдячністю приймайте будь-яку допомогу чи навіть невеличку пораду своїх колег, адміністрації навчального закладу, методистів. Чим більше порад або навіть критичних зауважень буде вам адресовано, тим більша вірогідність удало проведеного відкритого заняття.
Методичне забезпечення відкритого заняття Повний комплект документів, що визначають методичне забезпечення заняття: - журнал; - календарно-тематичний план; - план навчального заняття; - комплект матеріалів про всілякі види оцінювальної діяльності; дидактичний, роздавальний матеріал тощо; - завдання для самостійної роботи учнів; - комплект медіаматеріалів, презентацій тощо; - варіанти завдань або запитань для організації домашнього завдання; - методична розробка або рекомендації із проведення відкритого заняття. До відкритого заняття необхідно скласти план проведення заняття з чітким і розумним розподілом часу уроку та вказівками, що і як повинні робити керівник гуртка та вихованці (рекомендується скласти декілька екземплярів для запрошених на відкритий урок). План заняття повинен відобразити всі основні його етапи, домінуючі види діяльності, як учнів, так і вчителя, види та форми організації роботи, види вправ. Згодом план уроку повинен стати опорою для самоаналізу й аналізу проведеного уроку. Відкрите заняття є демонстрацією досвіду роботи керівника гуртка над особистою педагогічною темою або проблемою, тому наявність поставленої методичної мети заняття відповідно педагогічній темі, що опрацьовується, є бажаною. Таким чином, методична мета стає домінантою уроку, його методичним стрижнем.
Особливості підготовки мультимедійних презентацій Медіапрезентації на занятті роблять його не тільки ефектним, а й у перше чергу ефективним. При підготовці навчальних мультимедійних презентацій необхідно враховувати, з одного боку, загальнодидактичні принципи та вимоги, що диктуються психологічними особливостями сприйняття інформації з екрану та на друкованій основі (оскільки будь-який текст можна вивести за допомогою принтера на папір), а з іншим, максимально використовувати можливості, які надають нам засоби телекомунікаційної мережі та сучасних інформаційних технологій. Відштовхуватися, природно, треба від дидактичних і пізнавальних цілей і завдань, бо засоби інформаційних технологій – суть засобу реалізації дидактичних задач уроку. Інакше кажучи, ефективність мультимедійних презентацій залежить від якості використаних матеріалів про навчальні дисципліни чи курси й майстерності педагога, який організує педагогічний процес. Тому педагогічна, змістовна складова мультимедійних презентацій як на етапі проектування презентації, так і у процесі її використання є пріоритетною. При створенні мультимедійних презентацій необхідно враховувати такі чинники: Мотивація ‑ необхідна складова організації педагогічного процесу, яку треба підтримувати впродовж усього процесу заняття. Великого значення в цьому плані набуває чітко поставлена мета, яка усвідомлюється всіма учнями. Мотивація швидко знижується, якщо рівень поставлених завдань не відповідає рівню підготовки гуртківця. Постановка навчальної мети ‑ дитина із самого початку своєї роботи повинена знати, що від нього вимагається. Завдання мають бути чітко й ясно сформульовані в ході уроку. Створення передумов до сприйняття навчального матеріалу ‑ тут можуть бути корисні різноманітні допоміжні матеріали як керівництво для учня. Такі матеріали можуть входити в комплект підручника або їх може підготувати сам викладач, що частіше за все й буває. Подача навчального матеріалу ‑ визначається залежно від навчальних завдань, що планується вирішувати. Якщо йдеться про мультимедійні засоби, то важливою проблемою є оформлення кадрів, що виводяться на екран дисплея. Тут необхідно, перш за все, ураховувати відомі принципи легкості зчитування інформації. Оцінювання – у ході роботи з комп’ютером учні повинні знати, як вони впоралися з навчальним матеріалом. Із цією метою рекомендується організувати роботу дітей на занятті в мініпроектах або “навчання у співпраці”, дискусії тощо. При створенні мультимедійної презентації треба враховувати не тільки відповідні принципи класичної дидактики, а і специфічні принципи використання комп’ютерних мультимедійних презентацій. Розробникам мультимедійних презентацій будуть корисні рекомендації, які залишаються вкрай актуальними в наш час при використанні найсучасніших педагогічних технологій у навчально-виховному процесі: · розподіляйте кожний матеріал на певні рівні та невеликі закінчені частини; · указуйте на кожному рівні окремі частини подальшого навчального матеріалу й, не допускаючи істотних перерв, наводьте окремі дані чи факти, щоби підтримувати допитливість учня, однак не задовольняючи її повною мірою; · розподіляйте та розташовуйте навчальний матеріал так, щоб, де тільки можливо, на наступному рівні при вивченні нового знову та знову повторювалось попереднє. Необхідно, щоб навчальний матеріал захоплював усіх учнів. Уживання всілякої графіки, анімації та імітації повинно сприяти підвищенню привабливості навчального матеріалу теми, бажано в інтерактивному режимі. Уживання мультимедійних технологій для створення навчальних матеріалів диктує свої закони та пред’являє певні вимоги до підходів і методів їх розробки. Майстерно зроблена презентація може привернути увагу більшості дітей і пробудити в цілому інтерес до навчання. Проте не слід захоплюватись і зловживати зовнішньою стороною презентації, пов’язаною з використанням спецефектів. Якщо ви перестараєтесь, то знизите ефективність презентації в цілому. Необхідно знайти такий баланс між навчальним матеріалом, що подається, і супроводжуючими його ефектами, щоб ваші учні буквально “сиділи на краєчку стільця”. Це правило справедливе для всіх мультимедійних презентацій узагалі, але особливо для навчальних презентацій. Методична розробка або методичні рекомендації до відкритого заняття повинні відображати питання організації та конкретизацію методики навчально-виховного процесу на занятті. Педагог, який готує відкрите заняття, розглядає в методичній розробці цілісний навчально-виховний процес на занятті у світлі тих педагогічних завдань, які покладені в основу заняття. Методи та засоби, що використовуються, взаємодія педагога з дітьми, способи організації їх навчальної діяльності мусять допомогти іншим педагогам критично оцінити всю систему роботи керівника, що була продемонстрована на занятті та викликали бажання її удосконалення. Структура методичної розробки повинна містити анотацію, схему уроку, детальний конспект (сценарій) заняття, зразки дидактичного матеріалу, список літератури, що використана тощо. В анотації необхідно викласти значення та роль відкритого уроку, педагогічні цілі, завдання, що стоять перед викладачем, очікувані результати. Особливу увагу в анотації слід приділити педагогічній технології чи методиці, за якою проводиться відкрите заняття. Методична розробка може доповнюватись і частково перероблятись після проведення відкритого заняття, для того щоб все цінне, що отримане у процесі проведення відкритого заняття, знайшло в ній віддзеркалення і могло використовуватись колегами. Підготовлена й оформлена методична розробка здається в методичний кабінет. Проведення відкритого заняття За два тижні до проведення відкритого заняття вчитель чи відповідальна особа вивішує повідомлення (оголошення) про нього. Проводиться відкрите заняття у звичайній діловій обстановці, у звичному для учнів і вчителя приміщенні кабінету чи класу, бажано без додавання зайвого ажіотажу. Запрошені входять в аудиторію до дзвінка, займають заздалегідь підготовлені місця, вибрані так, щоб менше відволікати увагу учнів і без перешкод спостерігати за діями викладача й учнів. Усі запрошені повинні дотримуватись педагогічного такту, у жодному разі не втручатись у хід занять, не виражати у присутності учнів свого ставлення до роботи викладача, який його проводить. Запрошені у процесі спостереження повинні прослідити, як учитель, який проводить заняття, досягає поставленої мети, за допомогою яких методичних прийомів і засобів навчання, розвитку й виховання учнів реалізує вимоги навчальної програми, які результати та наслідки його діяльності тощо.
Орієнтовний поурочний план уроку вивчення нового матеріалу Дата проведення, група. Тема. Мета та завдання уроку. Педагогічна технологія або методична мета уроку. Тип заняття (вивчення нового матеріалу, закріплення отриманих теоретичних знань, відпрацювання вмінь і навичок, узагальнення навчальної інформації, оцінювання навчальних досягнень, комбінований урок тощо). Форма організації (рольова гра, семінарське заняття, проблемна лекція тощо). Домінуючі методи навчання, розвитку й виховання, що використовуються. Забезпечення заняття. План заняття I. Організаційна частина (1–2 хвилини). Перевірка присутніх, підготовка робочих місць тощо. II. Повідомлення теми, мети та завдань (1–2 хвилини). Оголошення теми заняття, його місця в навчальній темі, постановка досяжних завдань перед учнями. III. Актуалізація опорної навчальної інформації (5–7 хвилин). Виконання вправ, дидактичних ігрових завдань тощо, необхідних в якості опори для вивчення нового матеріалу уроку. IV. Початкова мотивація навчальної діяльності дітей (2–3 хвилини). Зацікавленість вивченням даної теми (необхідна у професійній діяльності, у життєвій ситуації тощо). V. Вивчення нового матеріалу Послідовний виклад навчального матеріалу теми уроку за певними педагогічними принципами („від простого до складного”; „від конкретного до загального” чи „від загального до конкретного” тощо) з можливою демонстрацією: натуральні об’єкти, наочні посібники, мультимедійні засоби тощо. VI. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу (5–6 хвилин). Висновки з основних питань навчального матеріалу теми, закріплення отриманої навчальної інформації шляхом виконання системи вправи, демонстрації виробу та ін. VII. Підсумкова частина заняття (3–5 хвилин). Підбиття підсумків заняття, рефлексія, виставлення та коментування оцінок.
VIII. Повідомлення домашнього завдання та його коментування (1–2 хвилини). Якщо є необхідність, хід виконання домашнього завдання слід розібрати або дати необхідні рекомендації з його виконання (у цьому випадку час на повідомлення домашнього завдання збільшити). |