Звіт з національно-патріотичного виховання за 2016 рік

 

 

Звіт з національно-патріотичного виховання за 2016 рік

Україна – молода держава, яка перебуває в стані радикальних політичних,
економічних та соціальних перетворень. Шлях від тоталітарної ідеології до
свободи й демократії виявився для нашого народу не простим: події Майдану,
окупація Криму, інформаційна й військова агресія з боку сусідньої держави стали реаліями нашого життя. Зазнавши величезних людських і матеріальних втрат, українське суспільство сьогодні, як ніколи, потребує духовного й морального відродження.

Доктор філософії, колишній політв’язень Євген Сверстюк так окреслив цей шлях: «Дивовижна байдужість до громадянських і національних проблем робить людину тупою. Після століть рабства національну честь і гідність треба відстоювати на кожнім кроці». Революція Гідності стала уроком усьому світові: ніхто і ніколи не матиме права вето на нашу суверенну внутрішню й зовнішню політику, ніхто і ніколи не зможе розколоти нашу Батьківщину і знищити український народ.

Новітні процеси, що відбуваються в державі, актуалізували завдання
виховання громадянина, яке реалізується через виховний простір навчального
закладу. Громадянське суспільство потребує відтворення почуття істинного
патріотизму, як духовно-моральної цінності, формування в молоді активної,
соціально значущої позиції, яку вона може проявити в усіх видах діяльності, перш за все, пов’язаних із захистом інтересів своєї родини, рідного краю, реалізацією особистого потенціалу на благо української держави.

Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з учнями  та модернізації навчально-виховного процесу.

Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави виявляється у таких якостях, як патріотизм, національна самосвідомість, правосвідомість, політична культура та культура  міжетнічних стосунків. Питання патріотичного виховання підростаючого покоління, що покликане сприяти духовній цілісності українського народу й об’єднанню різних регіонів країни, стають у наш час актуальними, як ніколи.

Нормативно-правове забезпечення

На державному рівні розроблено низку нормативно-правових актів з питань національно - патріотичного ви­­ховання, які достатньо чітко визначають його   завдання і зміст. До останніх документів нормативно-правового забезпечення з національно-патріотичного виховання, якими керувався заклад при плануванні роботи, відносяться :

- Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджена Указом Президента України від 13.10.2015 № 580/2015.

- Державна національна програма «Освіта: Україна XXI століття»;

- Концепція національно-патріотичного виховання. Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, затверджена наказом МОН від 16.06.2015 № 641;

- Указ Президента України  №314-VІІІ від 09.04.2015 «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України в ХХ столітті»;

- Указ Президента України  №69/2015 від 11.02.2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні»;

- Постанова Верховної Ради України №373- VІІІ від 12.05.2015 «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді;

- лист МОН №1/9-459 від 25.09.15 «Про відзначення Дня захисника України».

Система національно-патріотичного виховання підростаючого покоління в нашому закладі ґрунтується на основах наукової педагогіки, народної філософії, християнської моралі.

Провідне місце у розвитку теорії і практики національно-патріотичного
виховання мають праці К. Ушинського. Він стверджував, «якщо немає людини без самолюбства, так немає людини без любові до батьківщини, і ця любов дає
вихованню вірний ключ від серця людини і могутню опору для боротьби з його
поганими природними особливостями».

Цінним джерелом для розвитку сучасної теорії і практики національно -
патріотичного виховання є педагогічна спадщина В. Сухомлинського. Він
підкреслював, що справжнє народження громадянина відбувається тоді, коли
дитина відчуває себе часткою народу і в ній, як сонячний промінь в краплі води, відображається багатовікова історія цього народу, його велич і слава.

Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки розроблена відповідно до положень Конституції України, законів України «Про освіту», «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті», «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років», Постанови Верховної Ради України від 12 травня 2015 року № 373-УІІІ «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді» та інших нормативно - правових актів, а також на основі аналізу стану і проблем національно-патріотичного виховання в Україні за часів її незалежності.

Метою Стратегії є визначення пріоритетів та основних напрямів національно-патріотичного виховання дітей та молоді, забезпечення змістового наповнення національно-патріотичного виховання.

Основні напрями досягнення мети Стратегії

Враховуючи особливості поточного навчального року, суспільно-політичні умови, в яких перебуває наша держава, виховання свідомих громадян своєї країни, формування у них почуття національної гідності та патріотизму, відповідальності за майбутнє України, ознайомлення з прикладами відданого служіння своєму народу набуло першочергового значення для нашого закладу.

Досягнення мети Стратегії в закладі здійснювалося за такими основними напрямами:

  • підвищення ролі української мови як національної цінності;
  • забезпечення належної організації методичної роботи у сфері національно-патріотичного виховання;
  • вивчення сучасних виховних систем, технологій, методик та найкращого досвіду у сфері національно-патріотичного виховання;
  • підвищення професійної компетентності фахівців у сфері національно-патріотичного виховання,
  • організація інформаційно-просвітницької роботи у сфері національно-патріотичного виховання;
  • здійснення організаційно – масових заходів, спрямованих на покращення національно-патріотичного виховання;
  • профілактика негативних проявів поведінки, злочинності, наркоманії, алкоголізму серед дітей і молоді шляхом організації змістовного дозвілля та залучення їх до участі у заходах із національно-патріотичного виховання.

Основні складові національно-патріотичного виховання

Національно-патріотичне виховання належить до пріоритетних напрямів національної системи виховання і передбачає формування патріотичних почуттів, любові до свого народу, глибокого розуміння громадянського обов’язку, готовності відстоювати державні інтереси Батьківщини. Виховання у молодого покоління почуття гордості за свою країну, готовності бути гідним громадянином своєї країни, активної громадянської позиції на сьогодні визнано проблемою загально масштабною.

Відповідно до положень Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді, основними складовими національно-патріотичного виховання є: громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне та духовно-моральне виховання.

Національно-патріотичне виховання в нашому закладі формувалося на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту.

Національно - патріотичне виховання в нашому закладі впродовж                    2016 року здійснювалося на всіх етапах навчання, забезпечувало всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.

Таким чином, вся робота в нашому закладі  була підпорядкована комплексному підходу до формування національно-патріотичних якостей дитини, майбутнього патріота незалежної України.  Навчаючи – ми виховуємо, а виховуючи – ми навчаємо жити  в гармонії із своїм внутрішнім світом,  створюємо умови для реалізації внутрішнього потенціалу кожної дитини, розкриття її  здібностей, обдарувань та талантів. Головне в цій роботі – сформувати особистість із стійкими національно-патріотичними якостями.

Завдання національно - патріотичного виховання молоді

Педагоги нашого  закладу поставили перед собою завдання так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-педагогів, середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності. Тому національно - патріотичне виховання реалізовувалося  через систему виховних завдань:

-  виховання шанобливого ставлення до рідних святинь, української мови, історії;

-  формування національної  свідомості, людської гідності, любові до рідної землі, родини, народу;

- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної
символіки;
-  формування в  вихованців потреби до праці  як першої життєвої необхідності, високої цінності й головного способу досягнення життєвого успіху;

- сприяння розвитку фізичного, психічного та  духовного здоров’я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;

- підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування
ставлення до солдата, як до захисника Вітчизни, героя;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
- збереження і продовження українських культурно - історичних традицій;;

- культивування кращих рис української ментальності - працелюбності,
свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;

- формування мовленнєвої культури;

- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству,
аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

Методами  національно – патріотичного  виховання стали:

- переконання – формування  впевненості у суспільній   корисності

діяльності  з  підготовки  до захисту   Вітчизни;

- стимулювання – реалізується  в  різноманітних формах  заохочення і  змаганнях;

- особистий  приклад – діяльність вихователя, який  має бути взірцем для  молоді,  має  забезпечувати  педагогічні  вимоги,    вміє давати  доручення і перевіряти їх виконання;

- самопідготовка – процес активного формування і  самовдосконалення   молодої  людини,  виховання  почуття  патріотизму, яке реалізується  шляхом самозобов’язання, самостійного навчання та самоконтролю.

До патріотичних переконань належать:

-    визнання визначальної ролі народу й Батьківщини в житті людини;

-    визнання здатності українського народу побудувати власну державу й
навести в ній порядок;

-    віра в майбутнє України та українського народу;

- віра в невичерпні сили, талант, неповторність, працьовитість українського народу;

-  віра в незламність, силу, стійкість, міць та справедливість держави.
Мета переконань полягає у підведенні дитини не тільки до розуміння певних положень патріотичних почуттів, а й до внутрішнього їхнього сприйняття.

В арсеналі діяльності з патріотичного виховання підростаючого покоління є багато засобів та методів впливу. Однак головне – це включення кожної особистості в конкретну діяльність з творення та примноження багатства і краси своєї Вітчизни.

Джерелами патріотичного виховання є рідне слово батька і матері,
колискова пісня, культ батька та матері, рідна оселя, героїчне минуле народу
.

До засобів патріотичного виховання належать: народні пічні, рідна природа, дитячі ігри різних видів, українська іграшка, твори мистецтва та художні вироби, художнє слово, фольклорні та народні традиції, рідна мова.

Враховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе
більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття
патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної
громадянської позиції тощо.

Отже, навчальний заклад має стати для кожної дитини осередком
становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано
розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову,
соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню
українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди.

Основні  шляхи забезпечення національно - патріотичного виховання в закладі:

підвищення професійної компетентності фахівців;

вивчення сучасних виховних систем, технологій, методик та

найкращого досвіду у сфері національно-патріотичного виховання;

організація інформаційно-просвітницької  роботи з батьками;

•  система масових заходів патріотичного спрямування;

•  організація змістовного дозвілля.

Важливим кроком реалізації Стратегії є кадрове забезпечення процесу національно-патріотичного виховання дітей та молоді. У зв'язку з цим на шляху  зусилля дирекції закладу  були зосереджені на підвищенні кваліфікації фахівців, які працюють у цій сфері, оволодінні ними знаннями, уміннями і навичками, що забезпечить ефективне впровадження змісту національно-патріотичного виховання, визначеного Стратегією.

Якщо мова йде про навчальний заклад, то, звичайно, йдеться і про педагога, який є вирішальною фігурою у здійснені всіх завдань навчального закладу. Проблема педагогічної праці, його професійна майстерність має глибокі історичні й соціальні корені. Світовий досвід вчить і стверджує, що ХХІ ст. –  епоха інформації, змагання за інтелектом. І тому сьогодні професійна
компетентність педагога, відпрацювання власної системи роботи передбачає
якісні зміни в його викладацькій діяльності і рівні професійної майстерності.
Робота по впровадженню в освітній процес Стратегії національно-
патріотичного виховання дітей та молоді розпочалась у нашому закладі з
опрацювання тексту та створення інформаційних ресурсів, присвячених цій
тематиці. Вважаючи, що ефективно працювати можуть лише добре освічені, знаючі педагоги, методистом було сплановано методичну роботу.

Основні напрямки методичної роботи

1. Інформаційно-методичне забезпечення для здійснення національно-патріотичного виховання в інтересах сталого розвитку.

2. Підвищення професійної компетентності фахівців у сфері національно-патріотичного виховання.

3. Вивчення сучасних виховних систем, технологій, методик та найкращого досвіду у сфері національно-патріотичного виховання.

4. Інформаційно-просвітницька робота з батьками у сфері національно-патріотичного виховання.

5. Міський семінар  для директорів позашкільних навчальних закладів «Позашкільний навчальний заклад як осередок виховання патріотизму та формування національної культури у підростаючого покоління» - «Сімейно-родинне виховання - невід’ємна частина формування національної свідомості дитини з осмисленою патріотичною позицією»

Вивчення сучасних виховних систем, технологій, методик та найкращого досвіду у сфері національно-патріотичного виховання

«Кожний педагог повинен допомогти,

щоб вихованець якнайкраще знав

близьке і дороге йому:

Батьківщину і все, що її стосується,

так само, як уміти читати, писати і лічити».

К. Д. Ушинський

Запорукою усвідомлення себе як патріота є наша освіченість, вчинки, діяльність. Тільки шляхом освіти і практичних дій, на прикладах минулих поколінь і сучасних героїчних сторінках історії можна виховати патріота. Провідна роль  у реалізації визначених державою для навчальних закладів  завдань, належить педагогу,  який  має працювати   на рівні сучасних вимог, постійно удосконалюючись,  розвиваючи і збагачуючи свою професійну компетентність, інноваційну культуру, технологічний потенціал.

Система національно - патріотичного виховання потребує нових підходів, матеріально-технічного забезпечення, використання інноваційних методів і форм роботи з дітьми.

Керуючись  завданнями  національно – патріотичного виховання молоді,  дирекція   закладу,   керівники  гуртків  об’єднали  зусилля  щодо створення сприятливих  умов  для розвитку творчої  ініціативи   вихованців.  Формування  в  них  якостей  особистості,  необхідних  для  духовної  і               психологічної  готовності  захищати  державу,  її  територіальну  цілісність, інтереси  українського  народу.

Провідною ідеєю колективу закладу є формування системи життєвих цінностей, почуття патріотизму та національної гідності, збереження національних традицій.

Складний процес національно-патріотичного виховання здійснювався за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців з урахуванням основних напрямів діяльності гуртків.

Національно –  патріотичне  виховання здійснювалося  насамперед у

процесі  навчання,  де  в  гуртківців  закладається  фундамент  глибоких  знань, формується  світогляд,   національна  самосвідомість.

На заняттях гуртка образотворчого мистецтва (керівник гуртка Бєлогорцева Ю. М.), введено теми, покликані привернути увагу до свого рідного краю, до  його  найкращих  і  мальовничих куточків. Під час роботи з дітьми педагог виховує  здатність  знаходити  прекрасне у повсякденних  речах, явищах,  по-своєму  бачити  звичне,  порівнювати  наш край з іншими   регіонами.

З метою розширення та збагачення знань дітей про особливості національного одягу українського народу, зокрема вишитої сорочки, на занятті гуртка паперопластики (керівник гуртка Федоришин Т. В.) розповідала дітям  про її значимість, особливості колориту та символіку. Діти вчилися бачити спільне та відмінне в національному одязі хлопчиків та дівчаток. Педагог формував уявлення про те, що вишиванка – це сімейний оберіг, що передається від покоління до покоління віками.

Керівник театрального гуртка Нікульшина Т. В. за заняттях виховує любов до української мови, усної народної творчості. В своїй роботі постійно використовує малі фольклорні жанри: українські прислів'я, приказки, примовляння, загадки, мирилки, а також фразеологізми. Найчастіше їх підбирає за тематичним принципом для найбільш вдалої характеристики образів героїв, точного висловлення головної думки твору. Скоромовки використовуються з метою вправлення дітей у правильній вимові звуків, збагачення їхнього словника, розвитку відповідного темпу мовлення. Головним завданням на заняттях є показати дітям виразне мовлення українського фольклору, його яскравість, точність, влучність. Вчити доцільно використовувати їх у власних висловлюваннях. Діти відзначають красу української мови, яскравість літературних образів, добрий гумор.

Заняття вокального куртка (керівник Онищенко Н. М.) проходять на основі різних фольклорних традицій. Художнє відображення дійсності у словесно-музично-хореографічних і драматичних формах колективної народної творчості, нерозривно пов’язаної з життям і побутом народу. У ній відбито етичні і естетичні погляди народу. Великого значення педагог надає народним іграм. Вони займають більшу частину життя дитини. Адже в грі дитина задовольняє свої потреби в активній діяльності, намагаючись діяти, як дорослі.

Ці ігри розвивають інтерес до співу, пам'ять, почуття ритму, вміння правильно передавати мелодію. В іграх такого плану діти вчаться передавати в русі художній образ. Але найголовніше - через гру українська народна пісня входить в побут сім'ї, в якій виховуються діти. У народних іграх діти вчаться спілкуватися, долучаються до народних традицій.

Надзвичайно важливо ознайомити дітей з багатою спадщиною українського  народного танцю та донести глибину та важливість цього явища для становлення особистості з багатим внутрішнім світом та патріотичним запалом. Виховання патріотичних почуттів засобами хореографії  розглядається як невід'ємна частина навчально-виховного процесу на заняттях керівника гуртка Мусієнко Л. В. Адже вивчення елементів українського танцю – це  першооснова культури, природнє підґрунтя для формування основ української  культури.

Знайомити дітей з культурною спадщиною минулого, сучасним народним мистецтвом, що лежить в основі виховання патріотичних почуттів та естетичних смаків дитини,виховувати потребу вносити в свій побут елементи прекрасного, розвивати художньо-творчі здібності лежить в основі роботи керівника гуртка «моделювання іграшок, сувенірів» Бондарук А. Т. На її заняттях діти знайомляться з різновидами народної  іграшки ( пташка, коник, писанка, козлик, лялечки з соломи і тканини) та навчаються техніці їх виготовлення.

Інформаційно-просвітницька робота з батьками у сфері національно-патріотичного виховання

У  сучасних,  умовах   поряд  із  зростанням  виховної  функції  закладу,     підвищується роль сім’ї у  вихованні дітей, підсилюється значення суспільного

виховання.

Сім’я завжди була найкращим колективним вихователем, носієм найвищих національних ідеалів. На Україні завжди панував культ родини, культ рідної домівки, культ глибокої пошани до батьків та свого роду.

Виховання неможливе без тісної співдружності навчального закладу і сім’ї, тому наш педагогічний колектив прагне створити належні умови для спільної роботи батьків та педагогів. Ми вважаємо, що батьки мають добровільно брати участь в усіх заходах та урочистих святах.  І нам слід шукати ненав’язливі шляхи прилучення батьків до закладу, відкривати в кожному із них індивідуальну неповторність, педагогічне обдарування й майстерність.   Уважне ставлення до навчальних досягнень, високе цінування спільної діяльності дитини  й батьків – важливий чинник стимуляції бажання дітей бути кращими.

Наш заклад є  центром  виховної  роботи  в мікрорайоні і  широко  використовує  допомогу  батьків  у  роботі  з  національно – патріотичного  виховання  дітей.  Робота  з  батьківським  активом  проводиться за  напрямами:

  • роз’яснення  батькам  завдань  національно – патріотичного виховання;
  • ознайомлення  батьків  з  основними  методами  національно– патріотичного  виховання дітей;
  • залучення  батьків  до  участі  в  організаційно-масовій роботі   (допомога  в  підготовці та проведенні  заходів,  екскурсій);
  • допомога  батькам  в  розв’язанні  проблем  національно – патріотичного  виховання ( консультації  педагога).

Батькам  було рекомендовано  такі  форми  і  методи  національно– патріотичного  виховання  дітей  у  сім’ї:

  • ознайомлення  дітей  із  сімейними  бойовими  та  трудовими  традиціями;
  • читання  та  обговорення  з  дітьми  книг  на   патріотичну  тематику;
  • бесіди  про  героїчні  подвиги  українського  народу;
  • спільний перегляд героїко – патріотичних фільмів, телевізійних  передач;
  • заохочення  дітей  до  участі  в  догляді  за  могилами  воїнів  та  надання  допомоги  інвалідам  війни;
  • розвиток інтересу до військових професій та служби в Збройних  Силах  України;
  • фізична підготовка та загартування дітей;
  • участь у майстер-класах з декоративно-прикладного мистецтва.

Результативність і якість виховання  патріотично налаштованої особистості залежить від послідовності  та системності  у проведенні комплексу заходів, спрямованих на  розвиток патріотичного руху. Національно – патріотичне  виховання  повинно  починатися  з   молодшого   шкільного  віку.

І  тільки  налагоджена  спільна  робота  всього педагогічного колективу  дає

позитивні   результати   з   питань патріотичного  виховання дітей.

Мета заходів у сфері національно-патріотичного виховання - сприяти набуттю дітьми та молоддю досвіду патріотичних дій, вихованню в дусі патріотичного обов'язку.

Актуальним напрямком виховання в центрі художньо-естетичної творчості учнівської стало патріотичне ставлення  до нашої країни. Тому вихованці є  активними учасниками  заходів національно-патріотичного спрямування.

У сучасній педагогічній літературі виділяють щонайменше три різновиди
патріотизму.

Територіальний патріотизм базується на любові до того місця на землі,  де людина народилася. І саме знаходження нашого закладу у такому районі, дає можливість колективу організувати роботу по вихованню територіального патріотизму у батьків і дітей   через любов до малої батьківщини, через гордість за славетне історичне минуле. Сама будівля нашого закладу  є пам'яткою архітектури України,  поряд знаходиться музей О.Гончара (у хаті його сестри Олександри Терентіївни).

З метою розширення  знань дітей про рідне місто, його вулиці, будови, визначні місця, професії людей, що живуть тут, пропаганди знань про стан навколишнього природного середовища, формування поняття слова «батьківщина» впродовж поточного року в закладі проводилися:

- районний етап міської виставки - конкурсу «Мій рідний край – моя земля»;

- районний етап міської щорічної виставки-конкурсу дитячої творчості «Первоцвіт»;

- районний етап міського конкурсу дитячого малюнку «Намалюй місто моєї мрії»;

- районний етап всеукраїнської акції «День зустрічі птахів»;

- районний етап міської щорічної виставки – конкурсу «Знай, люби, бережи».

А вихованці нашого закладу стали учасниками:

- обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Знай і люби свій край» (керівники гуртків: Бєлогорцева Ю. М., Войтенко А. О., Бондарук А. Т.);

- концертної програми, присвяченої Дню міста, яка проходила на набережній ж/м Ломівський.

Традиційними стали виставки робіт вихованців до кожної пори року: «Весняна карусель»,  «Барви рідного краю», «Вернісаж», «Осінь»  ( керівники: Войтенко А. О.,  Федоришин Т. В., Бєлогорцева Ю. М., Мітрохіна І. Г.).

Етнічний патріотизм ґрунтується на почутті власної причетності до
свого народу, на любові до рідної мови, культури, до власної історії тощо. Він є природженим і розвивається повноцінно, якщо дитина зростає у національно зорієнтованій сім’ї, навчається в українській школі. В процесі виховання етнічного патріотизму велике значення має вивчення історії українського народу, рідної мови, народних героїв.

«Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою» - саме ці слова М. Грушевського на постійній експозиції, яка знаходиться  в холі нашого закладу, розкривають зміст роботи з патріотичного виховання. Ми опираємося на історичні постаті, які жили саме в нашому мікрорайоні. Григорій Данилович Епік, український письменник, ім'я якого було присвоєне школі у 1963 році, бо він навчався у ній. У 1937 році його розстріляли на Соловках. Український письменник Олесь Гончар - саме тут написав роман «Прапороносці».

В основу виховання етнічного патріотизму покладені історичні й
культурні цінності, традиції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах
європейської інтеграції України.
З метою поглибленого вивчення історії, культури, сьогодення рідного краю, міста Дніпропетровська, виховання у молоді національної свідомості і самосвідомості, району в закладі було проведено відбіркові тури конкурсів по довгостроковим програмам «Степова Еллада», "Ярина" та конкурси різних рівнів серед учнів шкіл району:

- районний етап міського конкурсу для учнів 5-6 класів «Відкрий для себе Україну»;

- районний етап міського конкурсу для учнів 3-4 класів «Півгодинки на цікавинки»;

- районний етап міської виставки з дизайну «Крок у майбутнє»;

- районний етап міської  виставки – конкурсу «Реліквії, що ожили»;

- районний етап обласного заочного  фотоконкурсу  «Моя Україна»;

- районний етап міського конкурсу малюнку  «Різдвяні свята»;

- районний етап міського конкурсу «Новорічна ялинка» в рамках акції «Збережемо лісову красуню».

Крім учнів навчальних закладів, наші вихованці теж гідно себе представляли:

-  в обласному літературно-мистецькому святі «Собори наших душ»

номінація «Юні художники» (керівник гуртка образотворчого мистецтва

– Бєлогорцева Ю. М.);

- у міській виставці-конкурсі «Собори наших душ», в номінації

«Наддніпрянські замальовки» (керівник гуртка образотворчого

мистецтва  – Бєлогорцева Ю. М.);

- у міській виставці «Дебют» в рамках міського етапу обласного конкурсу «На кращого майстра народних ремесел» (керівник Войтенко А. О.);

- в міському святі посвідчення підмайстра «Святий Наум наведе на ум» (керівник Войтенко А. О.);

- у міській виставці «Пасхальні кольори» (керівники гуртків:                    Войтенко А. О. та Бондарук А. Т.);

- у міському конкурсі-огляді дитячо-юнацької творчості «Місто майстрів»:

- у районному етапі міського конкурсу на кращого виконавця творів                 Т. Г. Шевченка «І твоя, Кобзарю, слава не вмре, не поляже» (керівник гуртка – Нікульшина Т. В.);

- у фольклорному фестивалі дитячих творчих колективів «Наддніпрянські джерела» (керівник гуртка – Онищенко Н. М.);

- в обласному дитячо - юнацькому фестивалі українського фольклору «Дніпровий зорепад» (керівник гуртка –  Онищенко Н. М.);

- на ХІІІ всеукраїнському фестивалі «Наддніпрянські пасхальні пісне співи» (керівник гуртка – Онищенко Н. М.);

- в міському фольклорному фестивалі «Ой зав’ю вінки та й на всі святки» в рамках проекту «Фольклорні скарби передмість Дніпропетровська» (керівник гуртка – Онищенко Н. М.);

- у всеукраїнському вокально-хореографічному фестивалі «З Україною в серці».

Участю у цих конкурсах діти підтвердили свою патріотичну і громадську позицію, безпосередньо пізнавали, вивчали народну творчість, старовинне ремесло та набували навичок у створенні змістовних робіт.

Державний патріотизм ґрунтується на остаточній меті нації – побудові
власної держави, державному самовизначенні, державницькому світогляді та
державницькому почутті; це вищий патріотизм, який базується на державній
ідеології та пов'язаний з почуттям громадянськості.

Національна свідомість – основа патріотичного виховання. У вихованні
національної свідомості велику роль відіграють приклади з історії. Це такі, як
становлення Української держави, зародження козацтва, героїчні часи визвольного руху, військові подвиги керівників народних повстань.
На стендах, виставках ми доносимо інформацію про гідних представників українського народу. Це і сучасники, і національні історичні герої, воїни АТО і представники української культури і мистецтва, ветерани Другої світової війни, герої АТО. Є приклади для наслідування.

Втіленню національної ідеї в сучасну виховну систему сприяли заходи до шевченківських днів:

- проведення літературно-поетичної хвилини «Вдивляючись  в рядки пророчі» (керівник гуртка – Нікульшина Т. В.);

- виготовлення стінгазети «Шляхами Великого Кобзаря» (керівник гуртка – Бєлогорцева Ю. М.);

- улаштування виставки фото робіт та малюнків вихованців гуртка образотворчого мистецтва «Шевченко в нашому місті» (керівники гуртків: Ковальова Я. В. та Бєлогорцева Ю. М.).

З метою патріотичного виховання учнівської молоді, вшанування мужності, самовідданості учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та жертв катастрофи:

- виготовлено стенд «Подвиг заради життя» (керівник – Ковальова Я. В.);

- виготовлено експозицію «Життя відроджується знов, звільняючись від атомних оков» (керівники гуртків: Федоришин Т. В. та Бєлогорцева Ю. М.);

- проведено майстер-клас «Пташко лети, пташко-живи» для 20 вдів ліквідаторів аварії на ЧАЕС (керівник гуртка – Бондарук А. Т.);

- проведено районний етап міського конкурсу дитячого малюнку «Чорнобильська палітра»;

- прийнято участь в ІХ міжнародному фестивалі пісні «Чорнобильські мотиви».

З нагоди увічнення пам’яті захисників України в роки Другої світової війни:

- проведено святковий захід «Мужність і відвага крізь покоління» до 71-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та завершення Другої світової війни (керівники гуртків: Мусієнко Л. В., Онищенко Н. М., Нікульшина Т. В.);

- проведено майстер-клас по виготовленню маків для учасників мітингу «Пам'ять немає забуття», присвяченого 71-ій річниці Перемоги над нацизмом у Європі (керівники гуртків: Федоришин Т. В.,                         Мітрохіна І. Г.).

Питанню виховання патріотичних почуттів були приурочені заходи до Дня Захисника України:

- проведено святковий захід до Дня захисника України;

- оформлено персональну  виставку плакатів керівника гуртка паперопластики Федоришин Т. В. по вшануванню українських воїнів – учасників антитерористичної операції на Сході України та виховання учнівської молоді у дусі поваги до Українського війська, відповідального ставлення до обов’язку Захисника Вітчизни;

- ефективним осередком  виховання  патріотичних  почуттів у  молоді  став інформаційний стенд «Нам би не бачити війни та всіх вона нас зачепила», присвячений героям АТО та волонтерам, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.

З метою патріотичного виховання дітей та учнівської молоді впродовж 2016 року в закладі організовано та проведено   інформаційно-просвітницькі та урочисті заходи з нагоди відзначення державних та пам’ятних дат:

- інформаційна година по вшануванню пам’яті Героїв Небесної Сотні та учасників АТО до дня Гідності і Свободи;

- проведено бесіди та екскурсії в кімнату  - музей Г. Д. Епіка до Дня вшанування пам’яті жертв політичних репресій;

- проведено  районний етап міського конкурсу малюнку «Голодомор»;

- прийнято участь у міському святі з нагоди відзначення Дня Соборності України» (керівник гуртка – Онищенко Н. М.).

Проявом патріотичного духу, свідченням формування Української нації стало масове використання української національної та державної символіки,
українського традиційного одягу, жовто-блакитних кольорів. При проведенні
виховних заходів добираються і поєднуються різноманітні методи і
форми патріотичного виховання, які насичуються патріотичними емоціями та
переживаннями, активно використовуються приклади мужності і звитяги
захисників України як з історичного минулого, так і нинішніх воїнів-героїв.

Діяльнісний підхід у вихованні патріотів

В контексті нових викликів, що постали перед нашою країною,                        2015- 2016 навчальний рік особливий для ведення виховної роботи. Ми всі пережили душевні страждання від втрат Небесної Сотні, загибелі бійців Національної гвардії та мирних жителів сходу України. Наші діти сприймають ці події дуже емоційно. Щоб уникнути труднощів у вихованні вищих моральних почуттів, до яких відноситься патріотизм, не потрібно поспішати переносити на дітей «дорослі» показники проявів любові до Вітчизни. Адже дитина не народжується з патріотичними переконаннями. Якщо патріотизм є почуттям приязні, відданості, відповідальності за долю Батьківщини, то необхідно спочатку акцентувати увагу дитини на співпереживанні як важливому людському почутті. Щире бажання дитини бути хорошою та відповідальною стає передумовою виховання таких понять, як почуття обов’язку, любові до людей, до своєї Батьківщини.

Особистість громадянина-патріота формується, коли він любить Батьківщину не лише на словах, а й на ділі. Тому у вихованні патріотизму доречним є застосування діяльнісного підходу, коли діти беруть участь у конкретних справах,  мета яких - практичне втілення громадянських цінностей у життя. У складний для держави час, коли ворог намагається роз’єднати нашу країну та її народ, наші вихованці активно включалися  в діяльність:

- участь у міському просвітницькому конкурсі «Ми проти насильства і жорстокості»;

- участь в міській благодійній акції «Зроби добро-подаруй посмішку дитині» - (керівники гуртків: Федоришин Т. В., Бондарук А. Т., Бєлогорцева Ю. М., Войтенко А. О.);

-  участь в презентації міжнародного соціального проекту «Діти за мир у всьому світі» (керівник гуртка Федоришин Т. В.);

- участь в благодійній акції «На Великдень», де  вихованці закладу розписували писанки для воїнів АТО (керівник гуртка Кириленко та Бєлогорцева Ю. М.).

-  участь в міській акції для дітей з обмеженими можливостями «Почути один одного» (керівники гуртків Федоришин Т. В., Мітрохіна І. Г.).

Сімейно-родинне виховання

Сім’я завжди була найкращим колективним вихователем, носієм
найвищих національних ідеалів. На Україні завжди панував культ родини,
культ рідної домівки, культ глибокої пошани до батьків та свого роду. Але
зараз все помітнішими стають прояви родинної кризи. Тому ми звертаємось до
неоціненної скарбниці народного педагогічного досвіду, до історично
складених тенденцій формування та розвитку української сім’ї, а саме до
родинних традицій. В
ивчаючи культуру, побут, звичаї рідного народу, діти поступово утверджуються у думці, що кожен народ, у тому числі й український, має звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів'я, приказки, ігри, загадки тощо), вони поступово отримують більш-менш цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. А при поєднані зусиль педагогів і батьків виховний вплив буде більш сильним і результативним. Тому основним пріоритетом національно-патріотичного  виховання у нашому закладі стало виховання дитини через виховання родини.

Знайомство батьків з українським  пісенним фольклором відбувалося на заняттях вокально-хореографічного гуртка (керівник Онищенко Н.М.). Вихованці разом з батьками приймали  участь в фольклорних фестивалях.

- у відкритті Центру національної культури «Український простір» (керівник – Онищенко Н. М.);

- в обласному козацькому фестивалі «Самарська Покрова» (керівник гуртка – Онищенко Н. М.);

-  у відкритті Саксаганського ярмарку (керівник гуртка – Онищенко Н. М.).

Невичерпним джерелом духовної сили та етики для українців є обряди та звичаї. Велика кількість обрядових пісень сприяє естетичному вихованню дитини, привчає до рідної мови. Календарно-обрядові свята розвивають творчі сили дитини, виховують її естетичні ідеали, любов до отчого дому, свого краю, родини, розвивають психіку.

Велику роль у збереженні національних традицій відіграють  заходи народознавчого характеру. З метою ознайомлення з національним українським колоритом, народними обрядами,  традиціями святкування Різдвяних свят, Великодня, Івана Купала, Спаса та інші, до яких готуються всі члени сім'ї, в закладі проводилися:

-   свято Миколая з веселим вертепом, гарними костюмами, солодкими

подарунками, що задавало хороший настрій;

- весняне свято «І доброта, і теплота поєднані у серці мами». Мамам і бабусям свою майстерність показали вихованці хореографічного, вокального, вокально-хореографічного, театрального гуртків (керівники гуртків: Мусієнко Л. В., Онищенко Н. М.,                         Нікульшина Т. В.)

- святковий захід «Історія розвитку національного костюму східної України 15-20 ст.», підготовлений Онищенко Н. М. На заході було представлено колекцію одягу, яка супроводжувалася  захоплюючою розповіддю. Вихованці та їх батьки мали можливість доторкнутися до історичної спадщини, познайомитися з елементами оздоблення одягу, технікою виготовлення;

- календарний обряд «Проводи зими-зустріч весни», під час якого на сцені вирувало живе дійство з піснями, закличками, обрядами, іграми. А в кінці свята всі учасники і гості поласували солодкою випічкою у вигляді пташок;

- колоритне театралізоване дійство «Сорочинський ярмарок» продемонстрували вихованці театрального гуртка. На сцені розгорталися картини українського побуту, традиційної торгівлі, які супроводжувалися музикою, піснями та іграми (керівник гуртка – Нікульшина Т. В., Мусієнко Л. В.);

- святковий концерт, присвячений ветеранам педагогічної праці «Світиться і святиться у світі пісня, хліб і вчителя ім’я».

Організація змістовного дозвілля

Поширення злочинності та правопорушень ще раз свідчить про те, що настала нагальна потреба підвищити роль залучення дітей в позаурочний час до організованої співпраці. В умовах відродження національної системи освіти позашкільні навчальні заклади стають невід’ємним компонентом освітньої структури, який сприяє всебічному гармонійному розвитку особистості дитини, соціальній адаптації та самореалізації її в суспільстві, доповнюючи шкільну освіту та створюючи позитивне виховне середовище для дитини.

Одним з важливих напрямків роботи в нашому позашкільному  навчальному закладі є організація дозвілля дітей та підлітків під час канікул, спілкування з однолітками в різних формах ігрової та дозвіллєво-розважальної діяльності, поліпшення психологічного здоров’я дітей, створення умов для професійної орієнтації та самовизначення особистості.

Найчастіше ми здійснюємо свою діяльність за методикою колективних творчих справ, майстер-класів, квестів  тощо. Ця методика є дуже ефективною і зручною, бо передбачає планування навчальної та виховної роботи за тематичними періодами, кожний з яких має мету, завдання, часові рамки. Усі ці періоди поєднані спільною педагогічною метою, а закінчується він яскравою підсумковою справою. За короткий період роботи нашого центру вибудовано злагоджену систему тісної співпраці зі школами району. Для них в закладі проводилася ціла низка майстер-класів з образотворчого мистецтва, петриківського розпису, паперопластики, моделювання іграшок, сувенірів. Наші вихованці допомагали гостям виконати творчі роботи і показували ігрові програми. Традиційно кожного року до Дня захисту дітей проходить свято, на яке запрошуються діти пільгової категорії.

Тож, потрібно пам’ятати, що наш заклад – це острівець культури, зразок високої моральності,  центр духовного життя мешканців мікрорайону. І він буде таким, коли в ньому будуть навчатися   діти з розвинутим  почуттям   відповідальності, національної  гордості, світлої любові до рідного краю,   до своєї Вітчизни, справжні патріоти своєї землі, діти, які у майбутньому стануть громадянами, гідними своєї країни й свого часу.

ВИСНОВКИ
Патріотизм - це духовно-моральний принцип життєдіяльності особистості, який характеризується відповідальним ставленням людини до  рідного краю,  до Батьківщини,  до народу,  це активна праця на благо Вітчизни, примноження її багатств, розбудова науки та культури, захист свободи та честі своєї держави. Справжній патріот не може жити повноцінним життям, бути щасливим без праці на благо своєї країни, без боротьби за краще життя українського народу та України. Патріотичні почуття українського народу є емоційним аспектом національного державницького світогляду, що включає почуття належності до України, її історії, віру в майбутнє своєї держави. Найвищою формою патріотизму виступає почуття любові до Батьківщини, готовність терпіти муки й навіть іти на смерть заради неї.
Польський письменник Ц. Норвіда якось сказав: «людина, щоб бути
щасливою, має знати, навіщо жити, для чого жити, за що вмерти». Тому, крім
почуттів і переконань, важливим аспектом є патріотична діяльність, яка включає:
- усвідомлення глибокого зв’язку з народом, участь у його справах, турбота про його благо;

- збереження та примноження культури, традицій, звичаїв, обрядів рідної
країни;
- дотримання вироблених народом моральних норм і правил, законів держави;
-  знання символів своєї Батьківщини;

-  діяльність, спрямовану на утвердження державності свого народу;

-  зміцнення незалежності своєї держави та готовність її відстоювати;

-  знання історії свого роду, народу, прихильність до рідних місць;

- сумлінне виконання своїх обов’язків у навчанні, вміння творчо працювати.

Ми підтримуємо думку, що патріотизм непідвладний часу. Це почуття робить нас добрими, гуманними, справедливими людьми, які понад усе цінують рідну землю й мову, знають і поважають символи своєї держави, шанують історію і дбають про майбутнє. У сучасних умовах  виховання особистості дитини, постає питання про те, чи здатне молоде покоління на високе почуття патріотизму? Наш педагогічний колектив впевнений, що сьогоднішня молодь здатна на патріотичні почуття. Вона хоче миру і спокою в державі, її процвітання, бо саме це є рушійною силою майбутнього.

У системі патріотичного виховання дітей важливо правильно пов’язувати
минуле і сучасне нашої країни, утверджувати наступність кращих традицій
поколінь. Чим сильніше діти відчувають зв’язок часу, зв’язок своїх особистісних інтересів з інтересами  Вітчизни, тим краще вони розуміють свою відповідальність у розбудові суверенної незалежної України.

Отже, виховна система національно-патріотичного виховання була і залишається пріоритетним напрямком роботи нашого навчального закладу.
«Не загубити! Не втратити! Відродити!» - ось ниточка, яка пронизує весь
виховний процес нашого закладу
.